Статьи 1969-2008 гг.

 

Соціологія дитинства // Пилипенко В.Є., Попова І.М., Танчер В.В. та ін.    Спеціальні та галузеві соціології: Навч. посіб. - 2-е вид. - К.: ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 270-307.

 


 

 

Соціологія дитинства - порівняно молода галузь знання. Оформлення уявлень про дитинство в особливу галузь соціо­логії зумовлено, по-перше, зміною самого суспільства і місця дитинства в ньому. По-друге, безперервно збільшується обсяг знань про дитинство, накопичених всілякими наука­ми, насамперед такими, як психологія, педагогіка, юрис­пруденція, історія, культурологія, етнографія.

Нині місце дитинства у суспільстві є таким, що значною мірою розширюється коло споживачів наукових знань про дітей і дитинство. «У зв'язку з новими реаліями таку потре­бу окрім «традиційних» спеціалістів (педагогів, психологів) відчувають керівники дитячих об'єднань, працівники соці­альних закладів, юристи, працівники держструктур, комі­тетів з молодіжної політики, творці дитячих засобів масової комунікації» [1: 109].

Виникає, однак, питання: чому для задоволення цієї проблеми необхідна була, окрім інших видів знання, поява спеціального соціологічного знання про дитинство? У чому його специфіка і перевага над іншими галузями знання, що вивчають дитинство? Ця специфіка й одночасно перевага по­лягає в інтегративній функції соціології, у тому, що соціоло­гічний підхід дає можливість розглянути дитинство як цілісне явище, різноманітні прояви котрого вивчаються різними науковими дисциплінами. Саме апарат соціології «виявляється найбільш пристосованим до міждисциплінар­ного синтезу різних наук про дитинство» (Кон І.С.). Більш того, мова йде про створення особливої галузі соціології, про її самостійність у порівнянні з іншими галузями останньої. Синтез - це не просто запозичення і підсумовування, але й визначення свого «кута зору», специфічного предмета

{270}

 

дослідження, переклад мови інших наук на мову соціології, формування нових і адаптування «старих» уявлень і кате­горій.

Наукове співтовариство вже дійшло висновку, що по­трібно вивчати не лише дитинство в соціумі, але й сам соціум в дитинстві. Це дозволяє розглядати дитинство не лише як віковий період життя людини, котрий характеризується первинною, перш за все, сімейною соціалізацією, але і як відносно самостійну складову життя соціуму. Даний методо­логічний принцип знаходить своє організаційне підкріплен­ня і на пострадянському просторі: утворюються дослід­ницькі центри, які здійснюють спеціалізовані соціологічні дослідження дитинства, соціологія дитинства оформлюється в навчальну дисципліну. Так, з 1955 року в Московській гу­манітарно-соціальній академії введена «соціологія дитинст­ва» як елективний курс, що існує поряд з іншими гумані­тарними дисциплінами [1]. У 1996 році в Києві при Україн­ському інституті соціальних досліджень відкрився «Центр дослідження дитинства» [2]. Нарешті, слід зазначити, що на XV Всесвітньому соціологічному конгресі в рамках Міжна­родної Соціологічної Асоціації створено особливий дослід­ницький комітет «Соціологія дитинства» [3: 17].

 

Подробнее...

Социальная сфера экономической жизнедеятельности общества // Экономическая социология: учеб. пособие / В. Е. Пилипенко, Э. А. Гансова, В. С. Казаков и др.; Под ред. В. Е. Пилипенко. – К.: МАУП, 2002. – С. 33-77.

 


 

 

Выяснение того, что представляет собой социальная сфера и как она взаимодействует с экономикой общества — наиболее важные вопросы курса экономической социологии. Более того, существует мнение о том, что именно "взаимодействие двух основных сфер общественной жизни: экономической и социальной, соответственно взаимодействие двоякого рода процессов: экономических и социальных" является объектом экономической социологии [17, 49]. Высказывалась также точка зрения, согласно которой из понятия "социального" следует выводить все особенности представлений о предмете социологии [3]. Возрождение в советский период социологии как науки связано с тем, что она непосредственно была сопричастна к так называемому социальному планированию, в практике которого и произошло выделение социальной сферы [55]. "Социальность" называют также "предельным понятием" социологии. По мнению социолога Ю. Давыдова, "рассматривает ли социолог общество как реальность особого рода или пытается вычленить простейшую единицу социальной связи (либо социальной деятельности), чтобы сделать ее точкой отсчета, — во всех случаях "предельным понятием", определяющим его исследовательский горизонт, остается категория социальности. Вот "материя", из которой соткана та реальность, какую исследует социолог. И стоит только ему "оторваться" от этой реальности, как он перестает быть социологом" [9, 5].

Но что представляют собой "социальность" и "социальное"? Что подразумевается под "социальными отношениями", "социальной политикой", "социальными факторами производства"? Необходимость ответа на эти вопросы обусловлена не только практическими потребностями совершенствования социальной сферы, формирования так называемой социально ориентированной экономики, но и задачами развертывания социологических исследований определенного профиля, в частности в области экономической социологии.

 

Подробнее...